Що таке планетарна туманність? Кейс-дослідження: туманність Гантель (M27)

Планетарні туманності — це захоплюючі космічні об\'єкти, що позначають останні етапи життя зірок середньої маси, подібних до нашого Сонця. Серед них туманність Haltère, також відома як M27, вирізняється своєю красою та доступністю для аматорських астрономів.

\n

Формування планетарних туманностей

\n

Коли зірка з типом Сонця вичерпує своє ядерне паливо, вона проходить фазу червоного гіганта. Протягом цього періоду зірка викидає свої зовнішні шари у вигляді зіркових вітрів, створюючи оболонку газу, що розширюється. Залишкове ядро, яке стало надзвичайно гарячою білою карликовою зіркою, випромінює інтенсивне ультрафіолетове випромінювання, що йонізує навколишній газ, змушуючи його світитися, утворюючи таким чином планетарну туманність. Цей процес зазвичай триває кілька десятків тисяч років, відносно короткий період у космічному масштабі.

\n

Туманність Haltère (M27): характеристики та структура

\n

Відкрито у 1764 році французьким астрономом Шарлем Месс\'є, M27 є першою планетарною туманністю, що була виявлена. Розташована у сузір\'ї Малий Лис, вона знаходиться на відстані близько 1 200 світлових років від Землі. За приблизною видимою величиною 7,4 вона невидима неозброєним оком, але доступна за допомогою помірних інструментів спостереження. Її видимі розміри становлять приблизно 6,7 хвилин дуги, що відповідає реальному розміру близько 2,43 світлових років. (fr.wikipedia.org)

\n

Характерна форма M27, що нагадує гантель або серцевину яблука, зумовлена її біполярною структурою. Ця морфологія виникла як наслідок анізотропного викиду газу центральною зіркою, надзвичайно гарячою білою карликовою зіркою з поверхневою температурою приблизно 85 000 K.

\n

Розпізнавання M27 на небі

\n

Щоб спостерігати за M27, корисно визначити «Трикутник літа», утворений яскравими зірками Вега, Денеб та Альтаїр. Туманність розташована у сузір\'ї Малого Лиса приблизно на одну третю шляху між Денебом та Альтаїром. Іншим способом є визначити сузір\'я Стріла (Sagitta) і спрямувати на зірку Gamma Sagittae. Повільно піднімаючись за деклінацією приблизно 3,2 градуса, з\'явиться розпливчасте пляма: це M27. (fr.wikipedia.org)

\n

Поради з спостереження для початківців

\n

Хоча M27 не видима неозброєним оком, її можна побачити за допомогою бінокля або невеликого телескопа. За допомогою бінокля 10x50, у місці з низьким світловим забрудненням, можна розрізнити туманність. Телескоп діаметром 150 мм дозволяє легше спостерігати за яскравим ядром туманності. Для покращення спостереження рекомендується подалі від джерел світлового забруднення та використовувати інтерферентні фільтри типу OIII, які підвищують контраст планетарних туманностей.

\n

Історичні анекдоти та значення прізвиська «Haltère»

\n

Шарль Месс\'є відкрив M27 у 1764 році, описуючи її як овальну туманність без зірок. Прізвисько «Haltère» походить від її характерної форми, що нагадує гантель або серцевину яблука. Ця зовнішність зумовлена біполярною структурою туманності, наслідок анізотропного викиду газу центральною зіркою.

\n

Інші планетарні туманності для дослідження

\n

Після спостереження за M27 аматорські астрономи можуть звернути увагу на інші захоплюючі планетарні туманності, такі як туманність Hélice (NGC 7293) у сузір\'ї Водолій, або туманність de l\'Anneau (M57) у сузір\'ї Ліра. Кожна з них має унікальні характеристики та є відмінним предметом дослідження для любителів астрономії.